Як правильно робити укол в попу
Нерідко виникають ситуації, коли немає можливості чи навіть бажання сходити до лікаря для проведення необхідної ін’єкції.
Нерідко виникають ситуації, коли немає можливості чи навіть бажання сходити до лікаря для проведення необхідної ін’єкції, передає Ukr.Media. Але насправді їх не обов’язково повинні робити саме медичні працівники. Адже існують люди, які потребують багаторазових ін’єкції в сідничний м’яз, і вміючи правильно їх робити, без проблем проводять цю процедуру вдома з допомогою родичів або знайомих. Пора і вам навчитися цьому мистецтву!
Етапи процедури
Вкрай не рекомендується робити укол самому собі. Звичайно, якщо ви володієте гарними навичками, то вам вдасться провести таку ін’єкцію самостійно, але з цього приводу існують певні застереження. Тому рекомендуємо дати докладну інструкцію людині, яка знаходиться поруч, і простежити за виконанням кожного її пункту. Таким чином, вам вдасться зробити укол безпечним і корисним.
1 ЕТАП. Миття рук
Для гарантії стерильності необхідно мити руки. Це важливий етап, яким рідко нехтують. Всього потрібно буде помити руки тричі:
Перед підготовкою інструментів.
Перед самим уколом.
В кінці, коли вже зроблений укол, а сміття зібраний.
Руки треба мити ретельно, використовуючи мило. Стерильність — досить важливий фактор, тому потрібно намилювати кожен палець, між ними і на зап’ясті.
2 ЕТАП. Підготовка засобів та інструментів
Щоб забезпечити безпеку і зручність процедури, необхідні наступні матеріали:
Мило. Будь-яке, але бажано антибактеріальний.
Рушник, але обов’язково чисте. Насправді, бажано використовувати одноразові рушничок купуються або тканинні серветки.
Піднос для інструментів. Щоб не проводити важку дезінфекцію столу, всі інструменти повинні бути поміщені на тарілку. Це забезпечить стерильність і зручність роботи. Тарілку необхідно помити з милом і обробити антисептичним засобом, краще спиртовим.
Рукавички. Люди часто обходять правило, але воно також обов’язково, як і всі інші. Медичні одноразові рукавички забезпечують стерилізацію.
Шприц. Якщо необхідна ін’єкція чистим засобом, розмір шприца має відповідати кількості медикаменту. Якщо необхідна ін’єкція розчином, шприц краще брати більший.
Додаткова голка. При введенні розчину необхідно використовувати додатковий голки. Наприклад, для розведення порошкового розчину проводяться наступні дії:
Наповнюють шприц рідким розчинником.
Надягають голку, проколюють нею гумову кришку ємності з сухим ліками.
Випускають розчинник в ємність.
З увіткненої голкою збовтують ампулу.
Змінюють голку, і набирають розчин.
Антисептик. Максимальний захист забезпечить спиртове антисептичний засіб. В даному випадку краще користуватися одноразовими антисептичними серветками.
Ємність для сміття. Після процедури залишаться такі відпрацьовані речі, як шприци, ампули, серветки та ін Рекомендується відразу викидати використані відпрацьовані засоби в окрему сміттєву ємність.
3 ЕТАП. Підготовка до уколу
Дуже важливо правильно вибрати місце для виконання процедури. Людина, що робить укол, повинен мати вільний доступ до набору інструментів, а пацієнт не повинен заважати йому їх діставати. Також необхідно забезпечити вільний доступ до сміттєвої ємності, для можливості швидко позбутися від використаних матеріалів.
Важливим етапом є і освітлення. Людина, що виконує ін’єкцію, повинен добре бачити місце уколу і шприц. Положення пацієнта не грає великої ролі. Він може стояти і лежати, як душі завгодно. Головне, щоб це було зручно тому, хто робить укол. Руки не повинні тремтіти, голка не повинна рухатися в процесі.
Якщо є страх потрапити в недозволений місце, необхідно подумки розділити одну сідницю на 4 рівні частини, умовно намалювавши хрест. Укол проводиться в зовнішню верхню його частину.
Якщо страх все одно залишається, можна намалювати цей хрест на сідниці насправді. Для цього можна використовувати косметичний олівець або інший засіб, який вільно малює по шкірі. Але важливо простежити, щоб засоби для малювання не потрапили на місце ін’єкції, так як агресивний хімічний склад фарб може сильно нашкодити.
4 ЕТАП. Процедура
Виконуйте процедуру, суворо дотримуючись покрокової інструкції:
Помити руки і піднос для інструментів, обробити антисептиком.
Викинути відпрацьовані одноразові матеріали.
Підготувати і помістити на тарілку 3 ватні кульки або серветки, просочені спиртом.
Покласти на тарілку ліки і шприц.
Помити руки.
Одягнути гумові рукавички і провести їх обробку антисептиком.
Обробити антисептичним засобом ампулу з ліками, відкрити її, не поспішаючи поставити на тарілку.
Дістати шприц із захисної клейонки.
Відкрити і надіти голку на шприц.
Наповнити шприц медикаментом.
Тримаючи шприц голкою вгору, випустити повітря, поки не з’явиться цівка ліки.
Протерти більшу частину сідниці проспиртованной серветкою. Викинути її.
Другий серветкою ретельно протерти місце майбутнього уколу. Протирати в одному напрямку в обох кроки.
Взяти шприц максимально комфортно і розташувати її перпендикулярно сідниці.
За один прокол ввести голку на глибину, при якій 5-10 мм її довжини буде видно зовні.
Повільно, не рухаючи шприцом і не тремтячи голкою, натискати на поршень для подачі ліки.
Не дістаючи голки зі шкіри, щільно прикласти до місця уколу вату зі спиртом. Рівним рухом вийняти голку — притиснута вата забезпечить високу швидкість закриття ранки від нестерилізованого впливу. Терти не потрібно, необхідно просто її притиснути і зафіксувати в такому положенні.
Помістити в сміттєву ємність відпрацьовані матеріали.
Помити руки.
Пацієнт через деякий час може забрати вату з сідниці.
Корисні поради
Багатьом здається, що чим швидше ввести ліки, тим менше мук зазнає пацієнт. Але це не так. Повільне введення препарату менш болюче. Рекомендована швидкість введення — 1 мл за 10 сек.
Не слід економити час на стерилізації. Ніколи не завадить зайвий раз все простерилізувати, а ось нехтувати правилами — небезпечно для здоров’я.
Знімати ковпачок з голки необхідно тоді, коли вона вже зафіксована на шприці. Так вдасться уникнути ненавмисного проколу або забруднення голки. В цілях безпеки також не рекомендується закривати ковпачком відпрацьовану голку. Для того щоб вона не стирчала з сміттєвого пакету, всі відходи від процедури потрібно складати в скриньку або коробку.
В яких випадках не можна робити укол без медика
Існують ситуації, коли не обійтися без фахівця:
Препарат не виписаний лікарем. Тільки кваліфікований фахівець може дати дозвіл на ін’єкцію, розрахувавши дозу, препарат і необхідність розчину.
Препарат приймається вперше. Важливо знати всі побічні ефекти і протипоказання до використання медикаментозного засобу. Укол дозволяє лікам швидше поширитися з кров’ю, тому побічні ефекти можуть настати різко і у великій мірі. Навіть якщо перший укол ви отримуєте в лікарні, почекайте близько 10 хвилин, щоб переконатися в його безпеці.
Бажання проведення процедури без медика не обґрунтовано неможливістю отримання професійної допомоги. Домашня процедура, проведена неспеціалістом, все одно небезпечніше тієї, яку може зробити кваліфікований медик. Радимо не економити кошти і час.
Людина, що потребує ін’єкції, страждає від серйозних інфекційних захворювань.
Людина, що робить укол, не може подолати тремтіння в руці.
Ми рекомендуємо завжди звертатися за допомогою до фахівців. Але якщо це неможливо, чітко дотримуйтесь інструкції, щоб уникнути неприємних наслідків.
ЯК РОБИТИ УКОЛ ПРАВИЛЬНО — інструкція як робити ін’єкції
Ситуація, коли потрібно терміново зробити укол собі або комусь ще, хоча б раз в житті може трапитися з кожним. Наприклад, вколоти той же антибіотик в домашніх умовах при лікуванні складних простудних захворювань, інсулін – хворим на цукровий діабет, жарознижувальне, коли дитині або дорослому не вдається збити високу температуру пероральними препаратами, або коли необхідно проколоти курс вітамінів.
І хоч ми не рекомендуємо займатися самолікуванням, в разі крайньої необхідності треба вміти робити укол самостійно в домашніх умовах, якщо це допоможе запобігти тяжким наслідкам. Безперечно, для того, щоб правильно зробити укол, важливо дотримуватися інструкції і стерильності процедури.
Підготовка до уколу
У такій делікатній і відповідальній справі, як введення препаратів підшкірно, все повинно бути під рукою:
- Переконайтеся, що у вас є потрібні ліки, які виписав лікар, та шприц потрібного обсягу.
- Важливо ретельно вимити руки з милом і протерти їх одноразовим рушником.
Обов’язково всі процедури проводити в медицинських перчатках. - Підготуйте плоский органайзер (тарілку, піднос або лоток), обов’язково продезінфікувати його медичним спиртом і розмістіть все, з чим будете працювати.
- Одягніть стерильні рукавички.
- Підготуйте ватні тампони, заздалегідь змочені в спирті, або спиртові медичні серветки.
Залежно від того, в яку частину тіла вводяться ліки – внутрішньом’язово або внутрішньовенно – техніка уколу буде відрізнятися. Давайте розглянемо їх усі.
Як робити укол внутрішньом’язово
Якщо ліки холодні, їх потрібно зігріти до кімнатної температури. Для цього просто потримайте їх одну-дві хвилини в руці. Обробіть руки й ампулу антисептиком, відкрийте флакон за допомогою спеціальної пилочки і наберіть ліки в шприц. Зверніть увагу – якщо у ампули гумова кришка, вона не є стерильною і перед використанням її потрібно обробити медичним спиртом.
Далі вам потрібно проколоти кришку і після набору ліків замінити голку, так як вона може затупитися. Якщо ви випадково доторкнулися до голки, її обов’язково потрібно замінити. Після того як ви наповнили шприц, переверніть його догори голкою і випустіть зайве повітря, до першої краплі.
Одну з сідниць хворого подумки розділіть на 4 частини. Колоти потрібно в верхню крайню зону, таким чином ви точно не потрапите в нерв і не зробите боляче людині. Протріть спиртом місце, куди будете колоти ліки, рухаючись від центру до периферії. Перед тим як робити внутрішньом’язову ін’єкцію розмістіть голку під кутом 90° до шкіри (стосується тільки внутрішньом’язових ін’єкцій).
Перед тим як робити укол в попу, подумки розділіть сідницю на чотири частини і коліть у верхню зовнішню частину, як показано на малюнку. Одним впевненим і швидким рухом застроміть голку в сідницю приблизно на ⅓ носика. Щоб зробити укол максимально безболісно, намагайтеся вводити препарат якомога повільніше. Також щоб не завдавати болю собі або людині, якій ви його робите, притримуйте шприц однією рукою, а іншою тисніть на поршень, таким чином шприц не буде рухатися і не заподіє болю.
Цю техніку можна застосовувати при уколі в живіт. Для уколу в живіт потрібно подумки намалювати вісімку близько пупка і зробити укол в одне з кілець вісімки.
Аналогічні дії застосовуються, якщо треба зробити укол дитині. У віці до 7-8 років по техніці краще зібрати в складку всю праву верхню чверть сідниці, різким, але контрольованим рухом ввести ліки і злегка помасажувати укол кілька секунд.
Заздалегідь підготовлену спиртову серветку прикладіть до шкіри поруч з місцем уколу. Одним рухом витягніть голку і відразу притисніть прокол серветкою. Закрийте голку ковпачком і позбавтеся використаних інструментів.
Якщо вам терміново необхідно зробити укол самостійно, потрапити в сідницю самому собі буде складніше, тому внутрішньом’язову ін’єкцію можна провести в зовнішню частину стегна. Як це краще робити: сядьте на стілець і розслабте ногу. Вам знадобиться середня третина стегна з зовнішнього боку.
Якщо вам складно самому собі потрапити в попу, зберіть рукою складку на стегні, як показано на малюнку. Техніка внутрішньом’язового введення ліків в стегно аналогічна техніці уколу в сідницю.
Обов’язково простежте, щоб в складці виявився тільки жир, а не м’язи.
Ніколи не використовуйте голку або шприц повторно. І краще перестрахуватися і обробити ділянки шкіри і інструменти спиртом зайвий раз.
На цьому відео ви можете подивитися докладну інструкцію, як робити укол внутрішньом’язово:
Техніка ін’єкцій інсуліну
Швидкість всмоктування інсуліну залежить від того, куди вводиться голка. Для ін’єкцій інсуліну використовують кілька областей: зовнішня поверхня плеча, передня поверхня стегон, передня поверхня живота, сідниці. Не рекомендується робити ін’єкцію в плече самому собі, бо в цій області тіла неможливо сформувати складку і є ризик введення інсуліну внутрішньом’язово. Ін’єкції повинні завжди здійснюватися в підшкірний жир.
Як правильно набирати інсулін за допомогою шприца:
- Якщо вам потрібно ввести інсулін подовженої дії, добре перемішайте його, доки розчин не стане рівномірно мутним.
- Наберіть у шприц повітря, рівномірно тому, скільки одиниць інсуліну необхідно буде колоти, і введіть повітря у флакон.
- Щоб легше видалити потрапили в шприц бульбашки повітря, наберіть трохи більше інсуліну, ніж потрібно. Потім злегка постукайте по корпусу шприца і випустіть з нього зайву кількість інсуліну разом з повітрям назад у флакон.
Тепер перейдемо безпосередньо до проведення ін’єкції інсуліну. Що потрібно робити:
- Великим і вказівним пальцями візьміть шкіру в складку.
- Ставити голку біля основи шкірної складки потрібно перпендикулярно поверхні або під кутом 45°.
- Не відпускаючи складку, натисніть на поршень шприца до упору.
- Кілька секунд після введення інсуліну почекайте і тільки потім виймайте голку.
Укол внутрішньовенно
Внутрішньовенна ін’єкція – це складна процедура. Її можна проводити тільки після професійної підготовки. Важливо дотримуватися дві умови: колоти можна в добре помітну вену в зоні згину ліктя і вводити препарат по току крові.
Як зробити внутрішньовенну ін’єкцію:
- Переконайтеся, що ділянка шкіри, де буде укол, абсолютно чиста.
- Оберніть джгут навколо руки на 5-10 см вище місця ін’єкції.
- Намацайте кровоносну судину, поставте голку під кутом 45° та зробіть прокол.
- Плавно введіть ліки, витягніть голку, затисніть ватку, змочену дезинфікуючим засобом, і зігніть руку в лікті.
На цьому відео показано, як правильно робити внутрішньовенну ін’єкцію в домашніх умовах:
Звичайно, в житті бувають різні ситуації, коли укол необхідно зробити прямо зараз, і це стає питанням життя і смерті. В іншому випадку, якщо укол не вимагає неймовірної терміновості, краще за все звернутися за допомогою до лікаря. На сайті «Покупон» можна знайти доктора будь-якого напрямку, отримавши знижки на консультацію, діагностику та лікування.
А як часто вам доводиться робити уколи самому собі або своїм близьким? Діліться в коментарях.
Как сделать укол в ягодицу в домашних условиях внутримышечно 💉 Видео инструкция
Всем известно, что процедура инъекции дело не простое, требующее определенных знаний и навыков. Понятно, что лучше всего с этой задачей справится медицинский персонал, в совершенстве владеющий соответственными навыками. Однако бывают такие ситуации, когда к помощи медсестры обращаться затруднительно. Например, вам прописали курс уколов, но ездить в поликлинику из-за одной процедуры и терять время в очередях не хочется, а обратиться к частной медсестре не позволяют финансы. Или у вас имеется некоторое хроническое заболевание, требующее регулярных лекарственных инъекций. Или внезапно вам стало нехорошо, необходимо сделать инъекцию, и нет времени ждать «скорой помощи».
Можно ли научиться делать укол самостоятельно? – Однозначно, да. Запасемся необходимым инвентарем, изучим азы теории и приступим к действию. Умение делать уколы обязательно вам пригодиться: как для себя, так и для родных.
Необходимый инвентарь
Для того чтобы сделать укол, нам потребуется:
- Медицинский спирт;
- Вата или ватные диски;
- Шприц для внутримышечных инъекций 2-5мл;
- Ампула с лекарством;
- И немного решительности.
Прежде чем приступать к непосредственной деятельности, подготовьте место, куда вы аккуратно сложите все атрибуты, необходимые для инъекции и тщательно помойте руки с мылом.
Выберете удобное положение
Обычно, для укола самому себе выбирают две позиции: стоя, перед зеркалом или лежа на боку. Опытные люди чаще всего совершают процедуру стоя, а новички – лежа на боку. Надо заметить, что для позиции лежа специалисты рекомендуют выбирать твердые поверхности: вам подойдет диван с жестким матрасом, или вы можете просто лечь на пол. Так же замечу, что если вы — впечатлительная барышня, то из позиции «стоя» велик риск хлопнуться в обморок (от волнения, конечно). Попробуйте обе позиции, посмотрите, с какого ракурса обзор лучше.
Куда делать внутримышечный укол?
Для внутримышечных уколов принято выбирают ягодичную или бедренную мышцу. Однако после инъекции в бедро есть риск, что ногу будет неприятно «тянуть» от нескольких минут — до нескольких дней. Поэтому, делать укол самому себе оптимально именно в ягодичную мышцу.
Конечно, совершать инъекцию необходимо в строго определенное место. Если вы делаете укол самому себе впервые, то будет не лишним отметить точку, куда затем будет введена игла. Для этого возьмите йод и нарисуйте на ягодице крест, разделив ее таким образом на четыре части.
Делать укол нужно в верхний внешний квадрат, примерно посередине квадрата. Другие зоны для этого не пригодны, так как там проходит седалищный нерв и есть вероятность его задеть.
Если вам предстоит целый курс уколов, то не забудьте чередовать ягодицы. Нам с вами невероятно повезло, что их две: по четным дням пусть отдувается правая ягодица, а по нечетным – левая.
Готовим шприц к уколу
Подготовьте шприц: вскройте упаковку, оденьте иглу и закройте ее колпачком. Затем возьмите ампулу с лекарством, протрите ее спиртом. Для того, чтобы открыть ампулу, отломите ее кончик по специальной линии (иногда вместо линии место надлома обозначается точкой). Погрузите иглу во флакон с лекарством и наберите необходимое количество раствора. Затем надавите на поршень шприца до появления капель: это нужно для того, чтобы выпустить воздух.
Ставим укол
Примите выбранную вами ранее, удобную позицию и найдите место, куда будете делать укол. Протрите место укола ватным диском, смоченном в спиртовом растворе. Иглу следует вводить под прямым углом и сделать это нужно быстро. Самое болезненное — это прокол иглой кожных покровов, так как именно там наибольшее число нервных окончаний, отвечающих за болезненные ощущения. Вводите иглу решительно, одним резким проколом – так вы сведете неприятные ощущения к минимуму.
Иглу вводят в ягодицу полностью или на ¾, оба варианта считаются правильными. Если вставить иглу недостаточно глубоко, то вместо внутримышечной инъекции мы рискуем совершить подкожную, и процедуру придется начинать сначала.
Вводим лекарство
Медленно нажмите на поршень большим пальцем руки и начните вводить лекарство. Спешка здесь абсолютно не нужна: если вводить раствор слишком быстро, то под кожей может образоваться болезненное уплотнение, которое будет доставлять беспокойство в течение нескольких дней.
После того как закончите вводить раствор, возьмите ватный диск, смоченный в спиртовом растворе, прижмите им место укола и резко вытащите иглу. Затем приложите ватку к месту укола и разотрите – так мы поможем лекарству разойтись по мышцам и избежим синяка.
Теперь вы знаете все необходимое, чтобы сделать укол самому себе. Ничего сложного в этом нет, нужно лишь запастись необходимыми инструментами и найти в себе капельку решимости. Делать что-то в первый раз всегда немного страшно, однако, вы быстро научитесь делать инъекции самостоятельно. И здесь нас ждут два позитивных момента: во-первых вам не придется простаивать в коридорах поликлиники, чтобы получить эту минутную процедуру, а во-вторых, большинство людей отмечают, что самостоятельный укол получается более безболезненный, нежели эта же процедура, совершенная опытной, но беспощадной рукой доктора.
Видео: «Укол в ягодицу и бедро»
Как правильно сделать укол в ягодицу — Самому себе или близким
Пожалуй, каждому из нас приходилось получать уколы внутримышечно:
, но все же в некоторых случаях необходимая. Если вы находитесь под присмотром квалифицированных специалистов, которые точно знают, как сделать укол в ягодицу, здесь проблем нет.
Медсестры делают уколы быстро и практически безболезненно. Другое дело, когда возникает необходимость поставить укол самому себе или кому-то из домочадцев. В таком случае, все же следует сначала рассмотреть подробные фото и видео инструкции, где пошагово рассказывается, о том как сделать укол в ягодицу никому не навредив.
В этой части статьи мы расскажем, как провести подготовку к данной процедуре — выбрать правильное место для инъекции и далее правильно сделать укол в ягодицу.
Шаг 1. Подготовка
Если вы решили ставить уколы самостоятельно, учтите, что вам необходимо тщательно подготовиться к этой деликатной процедуре, чтобы избежать последствий и осложнений.
Для начала успокойтесь: если следовать четкой инструкции, сделать укол в ягодицу будет не так уж и сложно. Самыми главными вашими помощниками в сложившейся ситуации станут спокойствие и уверенность.
Вымойте руки с мылом, оденьте медицинские перчатки. Подготовьте инструменты и материалы: шприц для внутримышечных инъекций, ампулу с лекарственным препаратом, которую необходимо предварительно встряхнуть и продезинфицировать, спирт и вату для дезинфекции.
Вскройте ампулу с помощью специального лезвия или ножа. Не забудьте про технику безопасности: при открытии ампулы, придерживайте ее головку ваткой или салфеткой.
Шаг 2. Наполнение шприца
Опустите иглу шприца в ампулу, потяните кончик поршня на себя и наберите в шприц необходимое количество лекарства. При наполнении в середине шприца образуются небольшие воздушные пузырьки: чтобы сбить их вместе, слегка постучите пальцем по шприцу.
Поднимите иглу шприца вверх, резко надавите на поршень, чтобы выгнать собравшийся воздух. При этом рекомендуется выпустить несколько капель содержимого, чтобы убедиться, что весь воздух вышел наружу.
Шаг 3. Выбор места для инъекции
Уложите пациента на живот или на бок. Конечно же, можно сделать укол в руку, ногу или бедро, однако большая ягодичная мышца более подходящее место для тех, кто делает укол в первый раз.
Условно разделите ягодицу на 4 части, мысленно рисуя на ее поверхности крест. Для визуализации можете использовать фото. А теперь выберите самый крайний квадрат в верхней части ягодицы. Это и будет место для будущего укола. Для начала проверьте пальцем, нет ли в этой части уплотнений или узлов, и если все нормально, протрите спиртом.
Шаг 4. Непосредственно укол
Возьмите шприц в одну руку, а большим и указательным пальцами второй руки слегка растяните кожу пациента. Расположите шприц под углом 90 градусов по отношению к ягодице, слегка приподнимите руку, а затем быстро воткните иглу в подготовленное место. Игла должна войти в кожу на ¾ своей длинны.
Медленно вводите лекарство, слегка надавливая на поршень шприца. Когда вы закончили вводить препарат, прижмите место укола ватой, смоченной медицинским спиртом или перекисью. Только после этого извлеките иглу. Таким образом, удается избежать инфекций и кровотечений после укола.
Шаг 5. Легкий массаж
Слегка помассируйте кожу в том месте, где вы сделали инъекцию, чтобы обезболить мышцу и ускорить процесс всасывания препарата.
Как сделать укол самому себе?
Случается, что пациенту нужна незамедлительная помощь, а рядом никого из близких нет. Именно тогда возникает необходимость сделать укол самому себе.
Для начала следует выбрать оптимальное положение. Сделать укол вы можете стоя, слегка развернувшись к месту будущей инъекции, или же лежа на боку.
- Процедура подготовки такая же, как мы описывали выше.
- Постарайтесь расслабиться.
- В правую руку возьмите шприц с лекарством, левой рукой соберите кожу в том месте, где вы будете делать укол. Это верхний наружный угол ягодицы или бедро.
- Направьте шприц иголкой к себе, под прямым углом введите иглу на ¾ под кожу.
- Начинайте медленно вводить лекарство, нажимая на поршень шприца.
- Когда препарат будет полностью введен, возьмите подготовленный заранее ватный тампон и прижмите ним то место, где производился укол.
- Извлеките иглу и помассируйте кожу, чтобы равномерно распределить лекарство.
Как сделать укол ребенку?
Прежде чем сделать укол ребенку, поставьте себя на его место и вспомните, как вас в свое время так же пугала необходимость делать уколы. Чтобы уговорить малыша, расскажите о своих собственных ощущениях, которые вы испытывали в его возрасте. Не пытайтесь кричать или заставлять ребенка – это может его еще больше напугать.
Также не стоит обманывать малыша, что он совсем не ощутит боли. Попробуйте поиграть с маленьким пациентом. Расскажите, например, что к нему в гости прилетел волшебный комарик, который вылечит его от болезни. В это время подготовьте все необходимое, расскажите, что комарику нужны помощники.
- Уложите малыша на живот, помассируйте попу, выберите правильное место для инъекции.
- Слегка соберите кожу в складку и сделайте быстрый и уверенный укол.
- После того, как вы извлекли шприц, не забудьте похвалить малыша за терпение и отвагу.
Видео уроки: как сделать укол в ягодицу?
Як правильно робити уколи
Коли хтось із близьких чи ми самі захворюємо і лікарі призначають курс ін’єкцій, мимоволі нам доводиться перекваліфіковуватися в домашню медсестру і в авральному режимі освоювати, як правильно робити уколи. Введення внутрішньовенних ін’єкцій дійсно краще довірити людям з медичною освітою, а от з внутрім’язовими уколами може впоратися кожен, проте, це зовсім не означає, що до цієї процедури слід ставитися халатно. Головне — дотриматися всіх правил, не боятися, діяти спокійно, уважно і акуратно, і все пройде добре для вас і для вашого «пацієнта». Для більшої впевненості у своїх силах можна попрактикуватися на подушці, як це роблять студенти медики.
У яке місце краще робити уколи на дому
Існує кілька видів ін’єкцій: внутрішньом’язові, внутрішньовенні, підшкірні, внутрішньошкірні. Найпоширеніший вид ін’єкцій — внутрішньом’язові, вони використовуються, коли потрібно ввести невеликі обсяги препарату. Зробити укол в м’яз правильно зможе кожен. Внутрішньом’язово ліки вводять в основному в ті частини тіла, в яких м’язова тканина має максимальну товщину, а поблизу відсутні великі судини і нервові стовбури. Найчастіше внутрішньом’язові ін’єкції роблять у сідницю, руку (дельтавидного м’яз) або передню поверхню стегна. Непрофесіоналові безпечніше і найпростіше робити уколи в сідничний м’яз — менше ймовірність негативних наслідків (м’язової маси в руці може виявитися недостатньо, а після уколу в стегно може «тягнути» ногу).
Як робити внутрішньом’язові уколи
Спочатку готуємо все необхідне для виконання ін’єкції:
- призначений для введення препарат в ампулах або у вигляді сухого порошку у флаконі;
- трикомпонентний шприц об’ємом від 2,5 мл до 11 мл, в залежності від обсягу призначеного для введення препарату;
- ватні кульки;
- спирт 96%;
- розчинник (якщо ін’єкцію потрібно приготувати з сухого порошку).
Перед тим як приступити до процедури, ретельно миємо руки. Потім беремо ампулу з ліками, уважно її оглядаємо, читаємо назву, кількість ліків і терміни його придатності. Злегка струшуємо ампулу і стукаємо по кінчику ампули нігтем, щоб усі ліки опустилося вниз. Змоченою спиртом ваткою протираємо кінчик ампули і в місці переходу від вузької частини до широкої надпилюють його за допомогою спеціальної пилочки, яка повинна знаходитися в коробці разом з ампулами. Пилочкою потрібно кілька разів з натиском провести по підставі кінчика, а потім відламати його в напрямку від себе. Щоб убезпечити себе від випадкового порізу, ампулу можна обернути паперовою серветкою.
Відкриваємо упаковку зі шприцами і, не знімаючи ковпачка, одягаємо на шприц голку. Знімаємо з голки ковпачок, опускаємо шприц з голкою в ампулу, тягнемо поршень на себе і набираємо ліки. Набравши ліки, перевертаємо шприц вертикально вгору і стукаємо по ньому нігтем, щоб бульбашки повітря піднялися вгору. Потроху натискаючи на поршень шприца, через голку «виштовхуємо» повітря, поки на кінчику голки не виступить крапелька препарату. Закриваємо голку ковпачком.
Якщо виписані ліки виявилися не ампулою, а сухим порошком у флаконі, знадобиться розчинник («вода для ін’єкцій», новокаїн, лідокаїн та ін.) Щоб правильно підібрати розчинник, уважно ознайомтеся з інструкцією до препарату або уточніть назву відповідного розчинника у який призначив препарат лікаря. За описаною вище схемою набираємо розчинник з ампули в шприц. Відкриваємо металеву кришку флакона, гумову кришечку протираємо спиртом і, проткнув її голкою, вводимо розчинник. Струшуємо флакон, щоб порошок повністю розчинився, перевертаємо його догори дном і набираємо готовий розчин у шприц. Після цього слід поміняти голку. Проводити ін’єкцію тієї ж голкою, яку ви використовували для проколювання гумової кришки, не варто, оскільки порушується стерильність голки і до того ж вона затупляется, що робить ін’єкцію більш болючою.
Як правильно робити уколи в домашніх умовах
Перед тим як робити укол в сідницю, щоб м’язи розслабилися, пацієнта слід покласти на живіт або на бік. Бажане місце для введення ін’єкції потрібно попередньо пропальпувати, щоб виключити можливість потрапляння голки в ущільнення або вузли.
Якщо ви будете робити укол собі самостійно, вкрай важливо вибрати максимально зручне положення для виконання ін’єкції. Бажано потренуватися перед дзеркалом, в якому саме положенні вам буде найзручніше колоти — лежачи на боці (поверхня повинна бути досить жорсткою, щоб процес введення ін’єкції був більш контрольованим) або стоячи до дзеркала в півоберта.
Подумки ділимо сідницю на чотири квадрата. Укол потрібно робити у верхній зовнішній квадрат.
Беремо змочену спиртом ватку і ретельно протираємо місце уколу. Якщо місце уколу НЕ знезаразити, це може призвести до утворення інфільтратів — хворобливих ущільнень, і до більш серйозних наслідків.
Знявши ковпачок з голки і випустивши зі шприца повітря, тримаємо шприц правою рукою, а лівою тим часом розтягуємо шкіру в місці уколу. Якщо ви робите укол дитині, шкіру, навпаки, потрібно стягнути в складку.
Відводимо руку зі шприцом і різко під прямим кутом встромляємо її в м’яз на 3/4 голки, але до самого кінця не вводимо. Багато новачків, в перший раз роблячи укол, бояться різко встромляти голку і вводять її поступово. «Розтягуючи» укол, ви завдаєте пацієнтові непотрібні борошна. Чим різкіше і чіткіше ви увіткнете голку в м’яз, тим менш болючим буде укол.
Великим пальцем правої руки натискаючи на поршень, повільно вводимо ліки. Чим повільніше вводиться препарат, тим менше ймовірність утворення шишки. Змоченою в спирті ваткою притискаємо місце уколу і різким рухом витягаємо голку. Злегка масажуємо травмовану м’яз ваткою, щоб препарат швидше всмоктався, а спирт добре знезаразити ранку.
Як робити внутрішньом’язові ін’єкції: важливі моменти
Чи буде укол для вашого «пацієнта» травматичним і болючим, залежить не тільки від вашої майстерності, а й від конструкції шприца. Бажано використовувати не старі двокомпонентні шприци, які переривчастим рухом поршня заподіюють пацієнтові непотрібні болю, а сучасні трикомпонентні з гумовим ущільнювачем на поршні.
В один і той же місце робити уколи рекомендується не частіше двох разів на тиждень. У разі якщо призначений курс внутрішньом’язових ін’єкцій, сторони варто чергувати: один раз колемо у правий верхній квадрат, наступний — у лівий.
Якщо в якості внутрішньом’язової ін’єкції використовується масляний розчин, ампулу перед процедурою слід трохи підігріти в теплій воді. Попадання масляного розчину в кров може викликати емболію, тому після введення голки поршень шприца потрібно трохи потягнути на себе. Якщо при цьому в шприц почне надходити кров, значить, ви потрапили в кровоносну судину. У цьому випадку, не виймаючи голку, слід змінити напрям і глибину занурення або замінити голку і спробувати зробити укол в інше місце. Якщо кров у шприц не надходить, можна сміливо вводити розчин.
Найголовніше — дотримання гігієни: для кожної ін’єкції, навіть самому собі, слід використовувати новий шприц і голку. Повторно використовувати одноразові шприци та голки ні в якому разі не можна! Перед тим як набрати ліки в шприц і зробити укол, обов’язково переконайтеся в цілісності упаковки шприца і голки. Якщо герметичність упаковки порушена, шприц слід викинути.